спад
СПАД¹, у, ч.
1. Дія і стан за знач. спа́сти², спада́ти 1, 3, 4.
Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (М. Зеров);
Цвіту спад і весен лет – Все в однім акорді... (Т. Масенко);
Після піднесення, гніву і вибуху пристрастей настав спад (Н. Рибак);
Ці бесіди бадьорили Шевченка, живили надію на спад реакції (З. Тулуб);
При швидкому спаді барометричного тиску [у хворого] значно підвищувався артеріальний тиск (з наук.-попул. літ.).
2. рідко. Те саме, що водоспа́д.
◇ Іти́ (зверта́ти) / піти́ (зверну́ти) на спад (рідко на спа́док) див. іти́;
(1) На спа́ді:
а) (чого) вкінці, близько до кінця.
На спаді дня Василь зачиняє крамницю (з газ.);
б) закінчуватися.
Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський);
в) у стані, близькому до занепаду.
Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (із журн.).
СПАД², у, ч.
Похила поверхня чого-небудь, пологий спуск (гори, горба і т. ін.).
Упаде [потік] на дорогу, борзенько перебіжить її – і знов по другім боці на стрімкім спаді почне свій біг шалений (Г. Хоткевич);
Може, збився він з дороги, Може, вітром одірвало І, як тріску ту, загнало На крутий Ельбруса спад? (М. Шеремет);
Майже кожним двором на нашій вулиці можна вийти до чудових горбів з положистими спадами (Л. Смілянський).
Значення в інших словниках
- спад — спад 1 іменник чоловічого роду зменшення; занепад спад 2 іменник чоловічого роду похила поверхня Орфографічний словник української мови
- спад — (гори) СХИЛ, похил, спадина, спадистість; (діяльности) спадання, послаблення, с. завмирання; (температури) зменшення, падіння; Р. водоспад. Словник синонімів Караванського
- спад — I -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. спасти, спадати 1), 3), 4). Іти на спад — а) почати зменшуватися в об'ємі, кількісно і т. ін.; б) вступати в період свого завершення, наближатися до кінця; в) почати опускатися до горизонту (про сонце). Великий тлумачний словник сучасної мови
- спад — на спа́ді. 1. чого. Вкінці, близько до кінця. На спаді дня Василь зачиняє крамницю (З газети). 2. Закінчуватися. Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський). 3. У стані, близькому до занепаду. Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (З журналу). Фразеологічний словник української мови
- спад — ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх.. Словник синонімів української мови
- спад — СПАД¹, у, ч. 1. Дія і стан за знач. спа́сти, спада́ти 1, 3, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (Зеров, Вибр., 1966, 165); Цвіту спад і весен лет — Все в однім акорді… (Мас., Сорок.. Словник української мови в 11 томах
- спад — рос. спад фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу... Eкономічна енциклопедія
- спад — Спад, -ду м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у. Словник української мови Грінченка