спадання

СПАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. спада́ти.

З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (М. Коцюбинський);

Ще зусилля, ще останнє, Ще – найважчий крок! Там, за Віслою, спадання Вогняних зірок... (Т. Масенко);

Щоб горох не ламався, боронувати сходи потрібно після спадання роси (з навч. літ.);

Богомолець перший дав справжню картину спадання кров'яного тиску від центра до периферії (з наук. літ.);

У хворобі [коклюші] розрізняють три періоди: катаральний (запальний), період спазматичного кашлю і період спадання (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me