спадання

СПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спада́ти.

Ще зусилля, ще останнє, Ще — найважчий крок! Там, за Віслою, спадання Вогняних зірок… (Мас., Срібна дорога, 1946, 15);

З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб., II, 1955, 32);

Щоб горох не ламався, боронувати сходи потрібно після спадання роси (Зорн. боб. культ., 1956, 39);

Богомолець перший дав справжню картину спадання кров’яного тиску від центра до периферії (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 29);

У хворобі [коклюші] розрізняють три періоди: катаральний (запальний), період спазматичного кашлю і період спадання (Шк. гігієна, 1954, 311).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спадання — спада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спадання — -я, с. Дія за знач. спадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спадання — СПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спада́ти. З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (М. Коцюбинський); Ще зусилля, ще останнє, Ще – найважчий крок! Там, за Віслою, спадання Вогняних зірок... (Т. Словник української мови у 20 томах