1. Словник синонімів української мови

спад

ВОДОСПА́Д (ВОДОПА́Д), СПАД рідше, ГОЦ діал., ШИ́ПІТ діал. Усю ніч не давав їм спати шумливий водоспад (В. Гжицький); З гір спадає водопад, буруни скажено стрибають по камінню (О. Донченко); З'їжджаючи з гори, він надто згинає коліна. Згинає їх.. як невправний хлопчак, який боїться стрімкого спаду (Ірина Вільде); Несподівано заскочила повінь, люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину (М. Коцюбинський); Шипіт — невеличкий водоспад, рвучка вода, бистра течія (І. Франко).

СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал. (схил гори, височина); ПІДГІ́Р'Я, ПІДГІ́РОК (нижній схил гори). Праворуч на схилі гори стояв віковий ліс (І. Муратов); Це вже не було міжгір'я, а неглибока долина з положистими схилами (З. Тулуб); Вони вже підбігали до ровів і по розвалених та підбитих ядрами і картечами укосах легко здирались нагору (М. Старицький); Дах робиться з двох ухилів (з підручника); Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи (І. Нечуй-Левицький); На горі стоять будівлі, ..А до них поміж дубами В'ються збочами стежки (І. Вирган); Він пильнував Ділу, .. того великого лісу, що криє північні спохови Карпат (І. Франко); До Дніпра узгір'ями крутими йде три дівчини (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спад — спад 1 іменник чоловічого роду зменшення; занепад спад 2 іменник чоловічого роду похила поверхня Орфографічний словник української мови
  2. спад — (гори) СХИЛ, похил, спадина, спадистість; (діяльности) спадання, послаблення, с. завмирання; (температури) зменшення, падіння; Р. водоспад. Словник синонімів Караванського
  3. спад — I -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. спасти, спадати 1), 3), 4). Іти на спад — а) почати зменшуватися в об'ємі, кількісно і т. ін.; б) вступати в період свого завершення, наближатися до кінця; в) почати опускатися до горизонту (про сонце). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спад — СПАД¹, у, ч. 1. Дія і стан за знач. спа́сти², спада́ти 1, 3, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (М. Зеров); Цвіту спад і весен лет – Все в однім акорді... (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. спад — на спа́ді. 1. чого. Вкінці, близько до кінця. На спаді дня Василь зачиняє крамницю (З газети). 2. Закінчуватися. Червнева ніч уже на спаді (Л. Смілянський). 3. У стані, близькому до занепаду. Рабовласницьке суспільство було вже на спаді, а йому на зміну йшов феодальний лад (З журналу). Фразеологічний словник української мови
  6. спад — СПАД¹, у, ч. 1. Дія і стан за знач. спа́сти, спада́ти 1, 3, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять Від прямовисного спаду убік відхилятись (Зеров, Вибр., 1966, 165); Цвіту спад і весен лет — Все в однім акорді… (Мас., Сорок.. Словник української мови в 11 томах
  7. спад — рос. спад фаза економічного циклу, під час якої спостерігається зменшення промислового виробництва, зростання безробіття і скорочення зайнятості, ріст заборгованості за споживчим кредитом, сповільнення чистого приросту основного капіталу... Eкономічна енциклопедія
  8. спад — Спад, -ду м. Наклонъ, покатость. Мик. 480. Як би ж млин стояв нижче, аніж вода у ставу, то спад був би великий, от і добре б молов. Канев. у. Треба так зробити, щоб спад був од стіни, то вода стікатиме. Камен. у. Словник української мови Грінченка