спадкування
СПАДКУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. спадкува́ти.
Були часи, коли [виробничий] досвід передавався лише в межах сім'ї по прямій лінії спадкування від батька до сина, від матері до дочки (з газ.);
Право спадкування;
Спадкування за законом;
Спадкування за заповітом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спадкування — спадкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спадкування — див. спадщина Словник синонімів Вусика
- спадкування — -я, с. Дія за знач. спадкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спадкування — СПАДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спадкува́ти. Були часи, коли [виробничий] досвід передавався лише в межах сім’ї по прямій лінії спадкування від батька до сина, від матері до дочки (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах