сплавляти

СПЛАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідше СПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. спла́влять; док.

1. що. З'єднувати плавленням.

Сплавляти залізо з хромом.

2. кого, що, перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; пов'язувати, з'єднувати.

Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події – поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (з наук. літ.);

Хай сплавить нас в гранітному єднанні І чиста ніжність, і пекучий гнів! (М. Гірник).

СПЛАВЛЯ́ТИ², я́ю, я́єш і рідше СПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. спла́влять; док., кого, що.

1. Відправляти, переміщати плавом за течією річки.

Бистрець біситься й піниться, з розгону влітають у нього менші потоки, десь-не-десь у них позастрявало дерево, що сплавляли весною, та от не стало води (Г. Хоткевич);

Артем уже знав, що є тартаки такі великі в місті, а ліс туди плотами по Дніпру литвини сплавляють (А. Головко).

2. перен., розм. Намагаючись позбутися кого-, чого-небудь, відправляти, влаштовувати кудись, передавати кому-небудь.

[Романюк:] Немає на кого спертись... [Ковшик:] А нащо ти Карпа Корнійовича сплавив рибку ловити, а на його місце Вакуленка взяв? (О. Корнійчук);

// Продавати, збувати що-небудь.

– А де решта краму? По кіосках розтикав? На базарі впіймають, так ти через державну торгівлю вирішив сплавлять, на паях з кіоскерами (В. Кучер);

– Я їх привів, аби вони забрали його [фортепіано] в ломбард .. Буде непогано, коли ми його сплавимо (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).