сплавляти

ПОВ'ЯЗУВАТИ що з чим (встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь), ПРИВ'Я́ЗУВАТИ що до чого, СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ), ПРИПИ́СУВАТИ що чому, ПРИПЛУ́ТУВАТИ що до чого, розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ) що до чого, розм., ПРИМІ́ШУВАТИ що до чого, розм., ПРИПИНА́ТИ що до чого, розм., ПРИСТІБА́ТИ що до чого, розм., АСОЦІЮВА́ТИ книжн. — Док.: пов'яза́ти, прив'яза́ти, спла́вити, приписа́ти, приплу́тати, притули́ти, приміша́ти, припну́ти, прип'ясти, пристебну́ти. Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (М. Рильський); Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події — поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (з журналу); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — "Коні не винні"... — усміхнувся Максим. — Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури (Н. Рибак); Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Словник Б. Грінченка); — Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство. Чого так муляє це багатство? (М. Стельмах); Все, що він помічав перед себе, він зараз припинав до одного — до свого питання (Б. Грінченко); Справу Мишкіна пристебнули до процесу революційної пропаганди в імперії (В. Канівець); Сам не знає (Дмитро), чому здавна асоціює дівчину з ніжною, найтоншої різьби дорогоцінністю (М. Колесников).

ПРОДАВА́ТИ (давати який-небудь товар в обмін на гроші або інший товар), ЗБУВА́ТИ, СПРО́ДУВАТИ (СПРОДАВА́ТИ) розм., ЗАПРО́ДУВАТИ (ЗАПРОДАВА́ТИ) заст.; РОЗПРО́ДУВАТИ (РОЗПРОДАВА́ТИ), РОЗТОРГО́ВУВАТИ, СПРО́ДУВАТИСЯ розм. (усе, перев. частинами); ВІДДАВА́ТИ розм. (за певну ціну); СПУСКА́ТИ розм., ПУСКА́ТИ розм., СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ рідше) розм. (перев. за низьку ціну); РЕАЛІЗУВА́ТИ спец., розм. (те, що підлягає продажу, збуту). — Док.: прода́ти, збу́ти, спрода́ти, запрода́ти, розпрода́ти, розторгува́ти, спрода́тися, відда́ти, спусти́ти, пусти́ти, спла́вити, реалізува́ти. Мокрина з матір'ю продавала на базарі рибу (І. Нечуй-Левицький); Прийдеться, дівчинонько, Намисто збувати, Ой намисто збувати Та все тому козакові Тютюн купувати (пісня); У нас з бабусею справи були зовсім погані, бо вже була пізня осінь, ішли дощі, і я заробляв дуже мало, а спродувати вже не було чого (Л. Смілянський); Прислав Мартин Цяпор до жінки листа з Томської, щоб зараз збиралась із дітьми, все спродавала (Грицько Григоренко); Запродував (п'яниця) лихварям збіжжя ще в накоренку (Леся Українка); — Вишневецький не з доброї волі поступився і запродав Рокитну, що знов потрапила до рук Острозьких (І. Ле); — Сими днями сподіваюся бочку (риби) розпродати (Панас Мирний); Тяглися (люди) битими шляхами на тихий схід. Мерли дорогою діти, спродувалося за безцінь майно (О. Слісаренко); В мене овесець важненький, дешево віддам (Г. Квітка-Основ'яненко); — Зразу після революції став (князь) землю продавати. Десятин, мабуть, з півтисячі спустив (А. Головко); До нього регулярно щороку зіходилася гуцулія довідуватися: чи сіно дешево пускати, чи худобу (Г. Хоткевич); На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам та офіцерам (А. Хижняк); Стиглі помідори, не придатні для тривалого зберігання свіжими, реалізують протягом кількох днів (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сплавляти — сплавля́ти 1 дієслово недоконаного виду з'єднувати сплавля́ти 2 дієслово недоконаного виду відправляти плавом Орфографічний словник української мови
  2. сплавляти — див. СТОПЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  3. сплавляти — I -яю, -яєш і рідше сплавлювати, -юю, -юєш, недок., сплавити, -влю, -виш; мн. сплавлять; док., перех. 1》 З'єднувати плавленням. 2》 перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; пов'язувати, з'єднувати. II -яю, -яєш і рідше сплавлювати, -юю, -юєш, недок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сплавляти — СПЛАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідше СПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. спла́влять; док. 1. що. З'єднувати плавленням. Сплавляти залізо з хромом. 2. кого, що, перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; пов'язувати, з'єднувати. Словник української мови у 20 томах
  5. сплавляти — СПЛАВЛЯ́ТИ¹, я́ю, я́єш і рідше СПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. спла́влять; док., перех. 1. З’єднувати плавленням. Сплавляти залізо з хромом. 2. перен. Об’єднувати в одне нерозривне ціле; пов’язувати, з’єднувати. Словник української мови в 11 томах
  6. сплавляти — Сплавля́ти, -ля́ю, -єш гл. Сплавлять, сгонять внизъ по теченію. Словник української мови Грінченка