спльовування
СПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. спльо́вувати.
Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуванням (Г. Квітка-Основ'яненко);
Він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отих спльовувань, заговорів (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спльовування — спльо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- спльовування — -я, с. Дія за знач. спльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спльовування — СПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спльо́вувати. Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуванням (Кв.-Осн., II, 1956, 198); Він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отих спльовувань, заговорів (Хотк., Довбуш, 1965, 130). Словник української мови в 11 томах