1. Словник української мови в 11 томах

спльовування

СПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спльо́вувати.

Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуванням (Кв.-Осн., II, 1956, 198);

Він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отих спльовувань, заговорів (Хотк., Довбуш, 1965, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спльовування — спльо́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. спльовування — -я, с. Дія за знач. спльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спльовування — СПЛЬО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спльо́вувати. Замісила [бабуся] і скачала коржик, посадила в піч спектись, і усе з приговорками та спльовуванням (Г. Квітка-Основ'яненко); Він ніколи не вживав жодних чарів, примівок, ворожбитства, усіх отих спльовувань, заговорів (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах