сповитуха
СПОВИТУ́ХА, и, ж., розм.
Те саме, що повиту́ха.
Сім'я трохи на коржі баба сповитуха дала онукам (Ганна Барвінок).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сповитуха — сповиту́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- сповитуха — див. баба; повитуха Словник синонімів Вусика
- сповитуха — -и, ж., розм. Те саме, що повитуха. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сповитуха — ПОВИТУ́ХА розм. (жінка, яка приймає дитину в породіллі, допомагає при пологах), СПОВИТУ́ХА розм., ПУПОРІ́ЗКА розм., БА́БА розм., БА́БКА розм. Повитуха покликала куму в кімнату й подала їй на руки дитину (І. Словник синонімів української мови
- сповитуха — СПОВИТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що повиту́ха. Сім’я трохи на коржі баба сповитуха дала онукам (Барв., Опов.., 1902, 435). Словник української мови в 11 томах
- сповитуха — Сповитуха, -хи ж. Повивальная бабка. А бабі сповитусі кладуть у домовину палицю. ЗОЮР. II. 44. Словник української мови Грінченка