споглядання
СПОГЛЯДА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. спогляда́ти 1.
Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку. У тому спогляданні застала Софію Надя, увійшовши в салон (Леся Українка);
Я йшов не поспішаючи, поринувши у споглядання давно знайомої дороги (Л. Первомайський);
Споглядання зір не задовольняло Стьопу. Його цікавили зорі, оскільки вони були об'єктом мрій про міжпланетну, а може, й міжзоряну подорож (М. Трублаїні);
Деякі хлопчаки так захопилися спогляданням, що за звичкою позасовували пальці в роти (І. Кириленко);
Він .. поринув у споглядання Максимового господарства (І. Багряний).
2. Заглиблення у свій внутрішній духовний світ; самозаглиблення, самоспоглядання.
Глибока ерудиція, знання історії і культури народу присутні завжди в його [М. Рильського] творчості; .. не ліричне споглядання – а любов, не тлінь і порох живого єства, а безсмертя труда в людському існуванні хвилюють душу поета (А. Малишко);
При спрямуванні уваги [молільника] на трансцендентне, молитви звичайно будуються на зануренні і спогляданні (із журн.).
3. філос. Емпіричний ступінь пізнання, основу якого становить безпосереднє чуттєве відображення об'єкта.
Всяке індивідуальне споглядання опосередковане суспільно й історично (із журн.).
Значення в інших словниках
- споглядання — спогляда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- споглядання — [спогл'адан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- споглядання — -я, с. 1》 Дія за знач. споглядати 1). 2》 Заглиблення у свій внутрішній духовний світ; самозаглиблення, самоспоглядання. 3》 філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споглядання — Спогляда́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- споглядання — СПОГЛЯДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спогляда́ти 1. Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку. У тому спогляданні застала Софію Надя, увійшовши в салон (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах