споглядання
СПОГЛЯДА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. спогляда́ти 1.
Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку. У тому спогляданні застала Софію Надя, увійшовши в салон (Л. Укр., III, 1952, 503);
Я йшов не поспішаючи, поринувши у споглядання давно знайомої дороги (Перв., Материн.. хліб, 1960, 7);
Споглядання зір не задовольняло Стьопу. Його цікавили зорі, оскільки вони були об’єктом мрій про міжпланетну, а може, й міжзоряну подорож (Трубл., Лахтак, 1953, 179);
Деякі хлопчаки так захопилися спогляданням, що за звичкою позасовували пальці в роти (Кир., Вибр., 1960, 205).
2. Заглиблення у свій внутрішній духовний світ; самозаглиблення, самоспоглядання.
Глибока ерудиція, знання історії і культури народу присутні завжди в його [М. Рильського] творчості; .. не ліричне споглядання — а любов, не тлінь і порох живого єства, а безсмертя труда в людському існуванні хвилюють душу поета (Мал., Думки.., 1959, 12).
3. філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини.
Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики — такий є діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності (Ленін, 29, 1972, 142).
Значення в інших словниках
- споглядання — спогляда́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- споглядання — [спогл'адан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
- споглядання — -я, с. 1》 Дія за знач. споглядати 1). 2》 Заглиблення у свій внутрішній духовний світ; самозаглиблення, самоспоглядання. 3》 філос. Вихідний ступінь пізнання, чуттєве відображення дійсності в свідомості людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- споглядання — СПОГЛЯДА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. спогляда́ти 1. Вона ніяк не може надивитись на свою милу, зграбненьку канапочку. У тому спогляданні застала Софію Надя, увійшовши в салон (Леся Українка); Я йшов не поспішаючи... Словник української мови у 20 томах
- споглядання — Спогляда́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)