сполохатися

СПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся і СПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, док.

Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися.

Жінки сполохались. Стара кляла й сікалась до Раду, а той, похмурий і стурбований, поясняв їй щось пошепки (М. Коцюбинський);

– Що ви надумали? Невже ота крадіжка? – сполохався учитель (В. Кучер);

У Боровиків була баба Явдоха. Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (П. Панч);

// Налякавшись, насторожитися, почати метушню або й зовсім залишити своє місце.

[Павло (стає супроти всіх):] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці (М. Кропивницький);

На майдані, на тополях круг церкви, раптом сполохалися галки (А. Головко);

Вівці сполошилися і дурними очима дивилися на пізніх відвідувачів (С. Чорнобривець);

Зривається дитячий крик: “Тато ідуть!” Онисько нагло сполохався і, перестрибуючи через наші голови, кинувся назустріч незнайомому чоловікові (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сполохатися — споло́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. сполохатися — -аюся, -аєшся і сполошитися, -лошуся, -лошишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися. || Налякавшись, насторожитися, почати метушню або й зовсім залишити своє місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сполохатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
  4. сполохатися — СПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся і СПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися. Жінки сполохались. Стара кляла й сікалась до Раду, а той, похмурий і стурбований, поясняв їй щось пошепки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  5. сполохатися — Сполохатися, -хаюся, -єшся гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37. Словник української мови Грінченка