сполохатися
СПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся і СПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися.
Жінки сполохались. Стара кляла й сікалась до Раду, а той, похмурий і стурбований, поясняв їй щось пошепки (Коцюб., І, 1955, 376);
— Що ви надумали? Невже ота крадіжка? — сполохався учитель (Кучер, Трудна любов, 1960, 493);
У Боровиків була баба Явдоха. Якось вона проковтнула голку, всі страшенно сполошились (Панч, На калин. мості, 1965, 6);
// Налякавшись, насторожитися, почати метушню або й зовсім залишити своє місце.
[Павло (стає супроти всіх):] Жаби квакнули, свині хрякнули, сполохались горобці (Кроп., II, 1958, 381);
На майдані, на тополях круг церкви, раптом сполохалися галки (Головко, І, 1957, 140);
Вівці сполошилися і дурними очима дивилися на пізніх відвідувачів (Чорн., Визвол. земля, 1950, 191).
Значення в інших словниках
- сполохатися — споло́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- сполохатися — -аюся, -аєшся і сполошитися, -лошуся, -лошишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися. || Налякавшись, насторожитися, почати метушню або й зовсім залишити своє місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сполохатися — СПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся і СПОЛОШИ́ТИСЯ, лошу́ся, ло́шишся, док. Відчувши страх, переляк, насторожитися, занепокоїтися. Жінки сполохались. Стара кляла й сікалась до Раду, а той, похмурий і стурбований, поясняв їй щось пошепки (М. Словник української мови у 20 томах
- сполохатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил. Словник синонімів української мови
- сполохатися — Сполохатися, -хаюся, -єшся гл. = сполошитися. Се твій прийшов до тебе батько, то не сполохайсь, не жахнись. Котл. Ен. II. 37. Словник української мови Грінченка