спорскувати
СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися.
Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Яновська);
Він уже добрався до червоного буя, схопився знизу, але рука спорснула, і хлоп'як сьорбнув води (О. Ільченко);
Вперся [Федько] палицею. Палиця спорснула (В. Винниченко).
СПО́РСКУВАТИ², ую, уєш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш і діал. СПО́РСЬКАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод.
Покриваючи бризками, злегка змочувати; збризкувати.
[Дід Яків (п'є з кварти воду і спорскує ротом на підлогу):] Оце підмету чисто, бо ввечері будуть тут збори колгоспні (П. Козланюк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорскувати — спо́рскувати 1 дієслово недоконаного виду падати, зісковзувати, скочуватися спо́рскувати 2 дієслово недоконаного виду злегка змочувати, збризкувати діал. Орфографічний словник української мови
- спорскувати — <док. СПОРСНУТИ>, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати; (- колеса, з рейок) док. з'їхати, зіскочити. <док. СПОРСНУТИ і СПОРСЬКАТИ>, (чим) збризкувати, скроплювати. Словник синонімів Караванського
- спорскувати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
- спорскувати — I -ую, -уєш і спорсати, -аю, -аєш, недок., спорснути, -ну, -неш, док. 1》 Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. 2》 Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорскувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах