спорскувати
спо́рскувати 1
дієслово недоконаного виду
падати, зісковзувати, скочуватися
спо́рскувати 2
дієслово недоконаного виду
злегка змочувати, збризкувати
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорскувати — <док. СПОРСНУТИ>, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати; (- колеса, з рейок) док. з'їхати, зіскочити. <док. СПОРСНУТИ і СПОРСЬКАТИ>, (чим) збризкувати, скроплювати. Словник синонімів Караванського
- спорскувати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
- спорскувати — I -ую, -уєш і спорсати, -аю, -аєш, недок., спорснути, -ну, -неш, док. 1》 Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. 2》 Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Словник української мови у 20 томах
- спорскувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах