спорскувати
спо́рскувати
I -ую, -уєш і спорсати, -аю, -аєш, недок., спорснути, -ну, -неш, док.
1》 Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися.
2》 Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді.
3》 Поспіхом, незграбно діяти в іграх у теніс, гольф, хокей та ін., коли ракетка, ключка ледь чіпляє м'ячик, шайбу та ін.
II -ую, -уєш, недок., спорснути, -ну, -неш і діал. спорськати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех.
Покриваючи бризками, злегка змочувати; збризкувати.
Спорськати різками — відшмагати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорскувати — спо́рскувати 1 дієслово недоконаного виду падати, зісковзувати, скочуватися спо́рскувати 2 дієслово недоконаного виду злегка змочувати, збризкувати діал. Орфографічний словник української мови
- спорскувати — <док. СПОРСНУТИ>, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати; (- колеса, з рейок) док. з'їхати, зіскочити. <док. СПОРСНУТИ і СПОРСЬКАТИ>, (чим) збризкувати, скроплювати. Словник синонімів Караванського
- спорскувати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
- спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Словник української мови у 20 томах
- спорскувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
- спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах