спорскувати

спо́рскувати

I -ую, -уєш і спорсати, -аю, -аєш, недок., спорснути, -ну, -неш, док.

1》 Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися.

2》 Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді.

3》 Поспіхом, незграбно діяти в іграх у теніс, гольф, хокей та ін., коли ракетка, ключка ледь чіпляє м'ячик, шайбу та ін.

II -ую, -уєш, недок., спорснути, -ну, -неш і діал. спорськати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех.

Покриваючи бризками, злегка змочувати; збризкувати.

Спорськати різками — відшмагати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорскувати — спо́рскувати 1 дієслово недоконаного виду падати, зісковзувати, скочуватися спо́рскувати 2 дієслово недоконаного виду злегка змочувати, збризкувати діал. Орфографічний словник української мови
  2. спорскувати — <док. СПОРСНУТИ>, (з гачка) спорсати, зриватися; (з воза) ізслизати; (- колеса, з рейок) док. з'їхати, зіскочити. <док. СПОРСНУТИ і СПОРСЬКАТИ>, (чим) збризкувати, скроплювати. Словник синонімів Караванського
  3. спорскувати — див. бризкати Словник синонімів Вусика
  4. спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. спорскувати — БРИ́ЗКАТИ кого-що, чим і без додатка (обдавати, покривати бризками), ШПУВА́ТИ діал.; ПО́РСКАТИ чим і без додатка, ПИ́РСКАТИ чим і без додатка, ПРИ́СКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. спорскувати — СПО́РСКУВАТИ¹, ую, уєш і СПОРСА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПОРСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Не втримавшись на чому-небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. Снопи значно поважчали й іноді стали спорсати з вил (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах