спорідненість
СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до спорі́днений.
Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту .. з'явилися нові об'єднання, тісно зв'язані спільним життям, працею і кровною спорідненістю (з наук.-попул. літ.);
Він докопався, що в особистому користуванні колгоспників є до півтора десятка корів, зв'язаних з рекордистками кровною спорідненістю, – і всі вони відзначаються рекордними надоями (І. Волошин);
Основними умовами синонімії словосполучень є спорідненість значень (з навч. літ.);
Дивовижна спорідненість характерів зближала їх (Іван Ле і О. Левада);
Спорідненість душ;
Спорідненість мов – одне з основних понять порівняльно-історичного мовознавства, яке будується на встановленні спільного походження мов (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Хімі́чна спорі́дненість – здатність речовин вступати в хімічну взаємодію.
Слюди і польові шпати з точки зору твердого тіла морфологічно являють собою антиподи: їх структура має бути дуже різною, незважаючи на їх глибоку хімічну спорідненість (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- спорідненість — спорі́дненість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спорідненість — [споур’іднеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- спорідненість — -ності, ж. Абстр. ім. до споріднений. Спорідненість мов — структурна подібність мов, зумовлена їхнім походженням від спільної прамови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спорідненість — Відносини, що пов'язують осіб, які походять від спільного предка; с. визначається в лініях: простій (предки — батьки, діди і т. д. і нащадки — діти, внуки і т. д.) і побічній (напр. Універсальний словник-енциклопедія
- спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту.. Словник української мови в 11 томах