спорідненість
спорі́дненість
-ності, ж.
Абстр. ім. до споріднений.
Спорідненість мов — структурна подібність мов, зумовлена їхнім походженням від спільної прамови.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спорідненість — спорі́дненість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- спорідненість — [споур’іднеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту .. Словник української мови у 20 томах
- спорідненість — Відносини, що пов'язують осіб, які походять від спільного предка; с. визначається в лініях: простій (предки — батьки, діди і т. д. і нащадки — діти, внуки і т. д.) і побічній (напр. Універсальний словник-енциклопедія
- спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту.. Словник української мови в 11 томах