1. Словник української мови в 11 томах

спорідненість

СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений.

Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту.. з’явилися нові об’єднання, тісно зв’язані спільним життям, працею і кровною спорідненістю (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 19);

Він докопався, що в особистому користуванні колгоспників є до півтора десятка корів, зв’язаних з рекордистками кровною спорідненістю, — і всі вони відзначаються рекордними надоями (Вол., Місячне срібло, 1961, 262);

Єдність походження, спільна історична доля, територіальне сусідство, мовна спорідненість, близькість психіки та світогляду нерозривними узами пов’язують російський і український народи (Рильський, IX, 1962, 127);

Дивовижна спорідненість характерів зближала їх (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 71);

Всесвітня історія ще ніколи не бачила у взаємовідносинах десятків націй і народностей такої непорушної єдності інтересів і цілей, волі і дій, такої духовної спорідненості, довір’я і взаємного піклування, які повсякчас виявлялися в братньому союзі радянських народів (Рад. Укр., 23.II 1972, 1).

Хімі́чна спорі́дненість — здатність речовин вступати в хімічну взаємодію.

Слюди і польові шпати з точки зору твердого тіла морфологічно являють собою антиподи: їх структура має бути дуже різною, незважаючи на їх глибоку хімічну спорідненість (Вибр. праці В. І. Вернадського, 1969, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спорідненість — спорі́дненість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. спорідненість — [споур’іднеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. спорідненість — -ності, ж. Абстр. ім. до споріднений. Спорідненість мов — структурна подібність мов, зумовлена їхнім походженням від спільної прамови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. спорідненість — СПОРІ́ДНЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до спорі́днений. Розвиток продуктивних сил у пізньому палеоліті привів до того, що на зміну окремим відособленим групам людей раннього палеоліту .. Словник української мови у 20 томах
  5. спорідненість — Відносини, що пов'язують осіб, які походять від спільного предка; с. визначається в лініях: простій (предки — батьки, діди і т. д. і нащадки — діти, внуки і т. д.) і побічній (напр. Універсальний словник-енциклопедія