справедливо
СПРАВЕДЛИ́ВО.
Присл. до справедли́вий 1, 2.
Справедливо судіть: хто покривджений, ви захистіть, Сироті і вдовиці по правді чиніть, І добро научітесь робити (Леся Українка);
– Будуть, будуть ділити [землю]. Вам більше прийдеться, бо ви безземельні. Коли б тільки справедливо ділили, щоб люди не бились поміж собою... (М. Коцюбинський);
В суворій задумі стояли бійці навколо могили, слухаючи прощальне слово гвардії майора Воронцова. Він справедливо вважався найкращим оратором в дивізії і полку (О. Гончар);
Дай своїм людям закон, дай їм лад. Сядь на престолі і справедливо керуй державою. – А меч кинуть геть? (Б. Лепкий);
Довженко нікого не виділяв, до всіх ставився справедливо (з наук. літ.);
Тож цілком справедливо буде, якщо ми включимо в поняття культури мовлення і поведінку мовця, його мовний такт (із журн.).
Значення в інших словниках
- справедливо — справедли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- справедливо — див. щиро Словник синонімів Вусика
- справедливо — Присл. до справедливий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- справедливо — Справедли́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справедливо — СПРАВЕДЛИ́ВО. Присл. до справедли́вий 1, 2. Справедливо судіть: хто покривджений, ви захистіть, Сироті і вдовиці по правді чиніть, І добро научітесь робити (Л. Укр.,У, 1956, 84); — Будуть, будуть ділити [землю]. Вам більше прийдеться, бо ви безземельні. Словник української мови в 11 томах
- справедливо — Справедливо нар. 1) Справедливо. 2) Дѣйствительно. Словник української мови Грінченка