справіку
СПРА́ВІКУ, присл.
З давніх часів, здавна.
– Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало .. А в містечку усі вони мали справіку свої ґрунти та левади (І. Нечуй-Левицький);
Та він же грек із Греції, в которої спровіку мандри, Як ідея Фікс! (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справіку — спра́віку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- справіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
- справіку — присл. З давніх часів, здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- справіку — Спрадавна, зістародавна, з давніх-давен Словник чужослів Павло Штепа
- справіку — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
- справіку — Справі́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справіку — СПРА́ВІКУ, присл. З давніх часів, здавна. — Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало.. А в містечку усі вони мали справіку свої грунти та левади (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах