1. Словник української мови в 11 томах

справіку

СПРА́ВІКУ, присл. З давніх часів, здавна.

— Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало.. А в містечку усі вони мали справіку свої грунти та левади (Н.-Лев., VII, 1966, 270);

До російського народу, як народу-проводиря, справіку тяглися інші народи, — і вікопомна Переяславська Рада була виявом волі українського народу поєднатися навіки з братнім народом російським (Рильський, IX, 1962, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. справіку — спра́віку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. справіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
  3. справіку — присл. З давніх часів, здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. справіку — Спрадавна, зістародавна, з давніх-давен Словник чужослів Павло Штепа
  5. справіку — СПРА́ВІКУ, присл. З давніх часів, здавна. – Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало .. А в містечку усі вони мали справіку свої ґрунти та левади (І. Нечуй-Левицький); Та він же грек із Греції, в которої спровіку мандри, Як ідея Фікс! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  6. справіку — СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Словник синонімів української мови
  7. справіку — Справі́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)