справіку
СПОКОНВІ́КУ (з найдавніших часів), СПОКОНВІ́К, СПОКОНВІКІ́В, ВІДВІ́КУ (ОДВІ́КУ), ЗВІ́КУ, СПРА́ВІКУ, СПРАДА́ВНА, СПРАДА́ВЕН, ЗВІ́КУ-ПРА́ВІКУ, З ПЕРЕДВІ́КУ, З ПЕРЕДВІКІ́В, СПЕРЕДВІ́КУ рідше. Легенди й казки споконвіку мають звичай змінюватися до невпізнання (Є. Гуцало); Споконвіків природа завмирає, щоб знов у руті буйно зацвісти (Д. Луценко); Небо, наче море, Землю обхопило: Сонце плине й гріє, Як одвіку гріло (Я. Щоголів); Може, звіку не сходились на сих полях такії два рубаки (П. Куліш); — Пасовисько наше звіку-правіку, пощо єго розмірювати (І. Франко); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, так з передвіку було і так воно буде довіку (Леся Українка). — Пор. зда́вна.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- справіку — спра́віку прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- справіку — див. здавна Словник синонімів Вусика
- справіку — присл. З давніх часів, здавна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- справіку — Спрадавна, зістародавна, з давніх-давен Словник чужослів Павло Штепа
- справіку — СПРА́ВІКУ, присл. З давніх часів, здавна. – Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало .. А в містечку усі вони мали справіку свої ґрунти та левади (І. Нечуй-Левицький); Та він же грек із Греції, в которої спровіку мандри, Як ідея Фікс! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
- справіку — Справі́ку, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- справіку — СПРА́ВІКУ, присл. З давніх часів, здавна. — Таких дворян, як мій батько, тут у Білій Церкві колись було чимало.. А в містечку усі вони мали справіку свої грунти та левади (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах