1. Словник української мови у 20 томах

спрагло

СПРА́ГЛО.

Присл. до спра́глий 1–3.

Бійці пили холодну воду, жадібно й спрагло (Ю. Бедзик);

Муравйов потягся рукою до чиєїсь фляги, .. спрагло напився з неї нахильці (О. Гончар);

Ожина спрагло п'є вологу, Щоб зацвісти в погожі дні (Я. Шпорта);

Ще лице у чистім полі В бурях не засмагло, – Та про честь, бої за волю Мріє серце спрагло (Т. Масенко);

Жінка, здумана зигзиця, шепоче спрагло: Боже най святиться о, най святиться край проклятий мій (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спрагло — спра́гло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. спрагло — Присл. до спраглий 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. спрагло — СПРА́ГЛО. Присл. до спра́глий 1-3. Бійці пили холодну воду, жадібно й спрагло (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 5); Муравйов потягся рукою до чиєїсь фляги,.. спрагло напився з неї нахильці (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах