спричинитися

Значення в інших словниках

1. спричинитися — спричи́нитися дієслово доконаного виду стати причинним, збожеволіти розм. спричини́тися дієслово доконаного виду стати причиною чогось Орфографічний словник української мови
2. спричинитися — I спричин`итисядив. спричинятися. II сприч`инитися-нюся, -нишся, док., розм. Стати причинним; збожеволіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. спричинитися — ЗБОЖЕВО́ЛІТИ (стати психічно хворим, божевільним), СПРИЧИНИ́ТИСЯ розм., ОДУРІ́ТИ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВИХНУ́ТИСЯ розм., СКРУТИ́ТИСЯ розм., НАВІДИ́ТИСЯ діал., ЗВАР'Я́ТІТИ діал., ЗВАРІЮВА́ТИ (ЗВАР'ЮВА́ТИ) діал. Словник синонімів української мови
4. спричинитися — СПРИЧИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Стати причинним; збожеволіти. Христя збожеволіла. Жінки не могли добрати діла, чого Христя спричинилась? (Григ., Вибр., 1959, 202). СПРИЧИНИ́ТИСЯ див. спричиня́тися. Словник української мови в 11 томах
5. спричинитися — Спричинитися см. спричинятися. --------------- Спричинитися, -нюся, -нишся гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном. Словник української мови Грінченка