спричинюваний
СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спричи́нювати.
Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (з навч. літ.);
// у знач. прикм.
Збудники інфекції різноманітні: на першому місці за тяжкістю спричинюваних виявів стоїть стрептокок (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- спричинюваний — спричи́нюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- спричинюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спричинювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- спричинюваний — СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до спричи́нювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах