1. Великий тлумачний словник сучасної мови

спричинюваний

спричи́нюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спричинювати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спричинюваний — спричи́нюваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. спричинюваний — СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спричи́нювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (з навч. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. спричинюваний — СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до спричи́нювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах