1. Орфографічний словник української мови

спричинюваний

спричи́нюваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спричинюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до спричинювати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. спричинюваний — СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спричи́нювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (з навч. літ.); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. спричинюваний — СПРИЧИ́НЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до спричи́нювати. Про значення землеробства в житті древньоруського народу можна судити і з того, що неврожаї, спричинювані несприятливими кліматичними умовами, приводили до голоднеч (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах