спрощувати

СПРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТИ́ТИ, спрощу́, спро́стиш, док., що.

1. Робити простішим (будову, склад і т. ін. чого-небудь).

Восьмикутна форма клітки [зрубу] значно спрощує конструкцію уступчастого перекриття (з наук.-попул. літ.);

Спростити проект;

// Зводити до небагатьох форм, звільняючи від усього зайвого, ускладненого.

Бери його за коріння й рубай. Спрощуй до аксіоми, до 2×2=4 всі ті “кляті питання” (Б. Антоненко-Давидович);

Одним з останніх кроків, які спрощують шлях України до Європи, німецький посол назвав рішення Конституційного суду про неконституційність смертної кари (з газ.);

// Робити легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшувати.

Комплексна механізація всього циклу малярних робіт дає змогу спростити технологію (з газ.);

// Робити більш доступним для розуміння.

Може зацікавлювати повість д. Франка. Дуже було б добре видати її в нас дешевим виданням, спростивши мову так, щоб вона була зрозуміла селянам (Б. Грінченко).

2. перен. Позбавляючи глибини і складності, робити примітивним.

Вплив одного письменника на іншого не можна спрощувати (з наук. літ.);

Зводити зміст “Витязя в тигровій шкурі” до розповіді лише про пригоди і мандри героїв – значить лише спрощувати поему Руставелі (з наук. літ.);

// Зображувати кого-небудь занадто простим, примітивним.

Граючи роль Тараса [в драмі Карпенка-Карого “Бондарівна”], М. Садовський не додержував стилю п'єси і намагався якось спростити свого героя, додаючи від себе такі прозаїчні, буденні, звичайні слова, як “звісно”, “скажем” і т. д (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

спрощувати

Значення в інших словниках