спів

СПІВ, у, ч.

1. Дія за знач. співа́ти.

Катря припинилася. – Що він таке співає? – спиталася, вжахнувшися співу того: – що він співає? (Марко Вовчок);

Кожної суботи у нас збиралися гості і починались співи гуртом (з мемуарної літ.);

Обірвала [Марія] спів (А. Головко);

В голосі хлопця під час співу чується і радість, і непевність (М. Стельмах);

– Спів пташині потіха одна, – Хоч голодна, співа веселенько, Розважає пташине серденько (Леся Українка);

Стояв би тут і слухав дотемна Невгавний вітру спів: весна, весна, весна (В. Мисик);

// Звуки, утворювані цією дією; наспів.

Дуже приємненько було йому чути, що у хаті співав голосок, а вітер заносив теплим повівом і спів, і слова (Марко Вовчок);

Здалека доносились різні співи: – то співали парубки та дівчата, сходячись на “вулицю” (Леся Українка);

На задній підводі хтось співав. Повільний, журливий спів далеко лунав над імлистими луками... (О. Гончар).

2. Виконання пісень, арій і т. ін. як мистецтво, заняття.

Ходив старий на торг у Київ да, попавши там десь дідуся, зараз і загарбав його до Череваня: дуже кохавсь Черевань у його співах (П. Куліш);

Шкода, що я 10-го повинний їхати .. і через те не можу намилуватися, певне, добрячим співом Лисенківського хору (Панас Мирний);

Слуху Юра не мав? .. Він немилосердно фальшивить. Його співи – це просто лемент і вереск (Ю. Смолич);

Вечір був чомусь особливо зворушливий. Усім добором репертуару, характером виконання, настроєм лагідної засмученості .. сольного співу (Т. Масенко);

Гуртовий спів – невід'ємна частина побуту нашого народу, його життєва необхідність (з наук. літ.);

// перев. мн. Предмет викладання в школі.

Більшість викладачів музики і співів творчо проводять уроки, озброюють учнів знанням основ музичного мистецтва, розвивають їх музичні здібності (з публіц. літ.);

Він може викладати спів у школі (Ю. Яновський).

3. рідко. Те, що виконують голосом, голосами (пісня, мелодія і т. ін.).

Хор співав партесні співи (І. Нечуй-Левицький);

На шлях я вийшла ранньою весною І тихий спів несмілий заспівала (Леся Українка);

Як їй мило співи колискові Та вплітати в перші сни синкові! (І. Вирган).

4. перен., поет. Творчість поета, який символічно виступає в образі співця.

Під вічним гнітом чорних дум Сумному співу дав я волю (П. Грабовський);

Рідна земле, щаслива й багата, Мій уклін тобі, мій тобі спів! (М. Рильський).