1. Словник української мови у 20 томах

співуділ

СПІВУДІ́Л, у, ч., заст.

Співучасть.

Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (І. Франко);

Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (А. Кримський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співуділ — співуді́л іменник чоловічого роду співучасть рідко Орфографічний словник української мови
  2. співуділ — Співуді́л. Співучасть, допомога, співпраця. Обіцяли нам щонайліпші патріоти наші в тих країнах свій ласкавий співуділ (Б., 1895, 11, 2); Якраз вчора одержала я з Одеси письмо від одного українця... Українська літературна мова на Буковині
  3. співуділ — -у, ч., заст. Співучасть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. співуділ — СПІВУДІ́Л, у, ч., заст. Співучасть. Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (Фр., І, 1955, 18); Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (Крим., Вибр., 1965, 566). Словник української мови в 11 томах