співуділ

Значення в інших словниках

1. співуділ — співуді́л іменник чоловічого роду співучасть рідко Орфографічний словник української мови
2. співуділ — Співуді́л. Співучасть, допомога, співпраця. Обіцяли нам щонайліпші патріоти наші в тих країнах свій ласкавий співуділ (Б., 1895, 11, 2); Якраз вчора одержала я з Одеси письмо від одного українця... Українська літературна мова на Буковині
3. співуділ — СПІВУДІ́Л, у, ч., заст. Співучасть. Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (І. Франко); Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
4. співуділ — СПІВУДІ́Л, у, ч., заст. Співучасть. Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (Фр., І, 1955, 18); Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (Крим., Вибр., 1965, 566). Словник української мови в 11 томах