співуділ

співуді́л

іменник чоловічого роду

співучасть

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. співуділ — Співуді́л. Співучасть, допомога, співпраця. Обіцяли нам щонайліпші патріоти наші в тих країнах свій ласкавий співуділ (Б., 1895, 11, 2); Якраз вчора одержала я з Одеси письмо від одного українця... Українська літературна мова на Буковині
  2. співуділ — -у, ч., заст. Співучасть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. співуділ — СПІВУДІ́Л, у, ч., заст. Співучасть. Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (І. Франко); Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  4. співуділ — СПІВУДІ́Л, у, ч., заст. Співучасть. Була видана в Женеві 1881 р. брошурка.., написана не мною, але при моїм співуділі (Фр., І, 1955, 18); Великий співуділ візьме в цім ділі жіноцтво (Крим., Вибр., 1965, 566). Словник української мови в 11 томах