спідничка

СПІДНИ́ЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до спідни́ця.

Перше виступило дівчатко в червоній спідничці (Л. Мартович);

Вона була вже напівроздягнена: коротенька біла спідничка на білих шлейках, не досягаючи до панчіх, одкривала голі коліна (М. Коцюбинський);

Пояс [індійця] був зроблений із смужок цупкої матерії і чимось нагадував шкіряну спідничку шотландських стрільців (Ю. Бедзик);

Він нахилився до нашого з Жабі чемодана і, витягши чорного серпанку сукню з буйною, щедро гофрованою спідничкою, розіп'яв її в руках (Олесь Досвітній);

[Павло:] Вибач на слові, хоч би запитати й тебе: чого ти став учащати на вулицю?.. [Михайло:] Хоч би етнографії ради... [Павло:] Яка там етнографія! Чого лукавиш? Спіднички тягнуть... (М. Старицький).