срібляник
СРІБЛЯ́НИК, а, ч.
1. іст. Те саме, що срі́бник 1.
Нумізматична наука встановила, що .. невдовзі по запровадженні християнства (988 р.) були випущені золоті монети, так звані златники, і срібні, які називають срібляниками (з наук.-попул. літ.).
2. Те саме, що срібня́к.
Три череп'яні кухлі, вщерть налиті горілкою, з'явилися на столі. Галабурда і Японський скинулись по сріблянику і взяли закуски (С. Добровольський).
3. фольк. Уживається як постійна прикладка до сл. дука.
– Отак-то, братці, отак-то, діти, .. тії дуки-срібляники з голоти розплодились! (П. Куліш);
Українська народна пісня завжди виступала проти панів, проти дуків-срібляників (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- срібляник — срібля́ник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- срібляник — СРІБЛЯНИК – СРІБЛЯР Срібляник, -а, іст. 1. Срібна монета, срібник; срібний карбованець, срібняк. 2. У фольклорі – вживається як постійна прикладка до слова дука. – Отак-то, братці, отак-то, діти.., тії дуки-срібляники з голоти розплодились! (П. Куліш). Літературне слововживання
- срібляник — -а, ч. 1》 іст. Те саме, що срібник 1). 2》 Те саме, що срібняк. 3》 фольк. Уживається як постійна прикладка до сл. дука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- срібляник — три́дцять срібнякі́в (срібля́ників). Грошова винагорода за зраду. Купили тебе не за тридцять срібняків, а за булаву та клейноди (З. Тулуб); Цьому нечестивцю і тридцять срібляників не обтяжать ні кишені, ні совісті (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- срібляник — СРІБЛЯ́НИК, а, ч. 1. іст. Те саме, що срі́бник 1. Нумізматична наука встановила, що.. невдовзі по запровадженні християнства (988 р.) були випущені золоті монети, так звані златники, і срібні, які називають срібляниками (Наука.., 7, 1970, 26). Словник української мови в 11 томах
- срібляник — Срібляник, -ка м. Богачъ. Там пили три ляхи, дуки-срібляники. ЗОЮР. І. 201. Словник української мови Грінченка