стан

СТАН¹, у, ч.

1. Тулуб, корпус людини; торс.

Бо, сліпі, не знають, Бо не бачать, що є брови Чорні, карі очі, І високий стан козачий, І гнучкий дівочий (Т. Шевченко);

Ломицькому чомусь уявилось.., що в одчинені високі двері от-от вступить незабаром Маруся .. в прозорому серпанку, що хвилями вкриває її стан (І. Нечуй-Левицький);

От робота вже й скінчена. Швачка встала, випростала свій зігнутий стан (Леся Українка);

Просолена потом майка туго облягала широкий, з борозенкою вздовж спини, парубочий стан (М. Стельмах);

Вона стояла .. в темно-зеленій армійській сукні, що тісно облягала її стан (О. Гончар);

* Образно. На твій [Волги] могучий стан високих гребель пояси кладе народ-титан (І. Гончаренко);

// Те саме, що та́лія¹.

Шапка [у козака] червона, з сап'яну чоботи; Пояс по стану гнучкому повитий (Я. Щоголів);

Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (І. Нечуй-Левицький);

На спині [в панка] був справжній горб – аж од самих плечей до тонкого, перегнутого стану... (Панас Мирний);

З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак, міцно перетягнутий поясом у стані (О. Гончар);

// перен. Про стовбур дерева.

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє (Т. Шевченко);

Обсипає верба віти, Станом поника... (П. Грабовський);

Андрій затримався біля своєї яблуні і, діставши кишенькового ножа, зрізав деякі непотрібні паростки на її міцному стані (О. Гуреїв);

Гей, струнка тополя в полі Пишається станом... (М. Шпак);

Як він любив твоє листя.., Кору біляву і стан твій стрункий (Я. Шпорта).

2. заст. Те саме, що ста́ник 1.

– Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! (Сл. Б. Грінченка);

Опанас .. взяв з лави її драну кофту, в якій одпоров стан і носив замість піджака.., надів її вже в сінях (Г. Косинка).

Висо́кий ста́ном див. висо́кий;

(1) З ста́ну який – якийсь на зріст, зростом, постаттю.

– Та вже ж і синок у Василя Семеновича, – сказано: .. – батько, як дві каплі води. Такий з лиця, такий з стану (Панас Мирний);

(2) Рі́вний ста́ном – стрункий, не сутулий.

Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом (І. Нечуй-Левицький);

(3) Тонки́й ста́ном – не товстий, з тонкою талією.

Слідком за князем Домініком вийшов молодий Конецпольський, ще зовсім молодий магнат, височенький, тонкий станом (І. Нечуй-Левицький).

◇ Гну́ти горба́ (горб, стан) див. гну́ти;

(4) На стано́чку ста́ти (д) див. става́ти;

На стану́ ста́ти див. става́ти.

СТАН², у, ч.

1. Місце тимчасового розташування; стоянка, табір.

Із шумом підходить до пальм караван, Веселий в їх тіні розкинувся стан (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова);

В ярку огні.., а круг огнів бандитів стан. Сидить, задумався глибоко їх чорновусий отаман (В. Сосюра);

// Тимчасова стоянка військ; військовий табір.

На щит Палланта положили, .. Із бою потаскали в стан (І. Котляревський);

До самого смерку бились козаки та пани на герцях. І тільки чорна ніч розвела ворогів на обидва боки .. Козаки вернулись до свого стану (І. Нечуй-Левицький);

– На другий день .. до стану нашого партизанського приходе [приходить] кума моя (Яків Баш);

// Місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо.

На обрії з'явилися перші вершники. Хто учвал, а хто клусом поспішали .. з кіньми до табунного стану (З. Тулуб);

Щовечора, як смеркає, до дівчат приходять трактористи з сусіднього стану. Читають, сперечаються, жартують (М. Олійник).

2. Військо, воююча сторона.

Наш Еней тут управлявся І стан свій чистив од врагів (І. Котляревський);

[Ратибор:] Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, За Новгород великий (І. Кочерга);

Зближаються [парламентарі] серед перекопського степу на виду двох причасних, приготованих до взаємного бою армій. Два смертельно ворогуючі стани тисячами очей стежать за кожним їхнім кроком (О. Гончар);

Дрижить від жаху вражий стан .. – лісами ходить партизан, за муки краю мстить (І. Гончаренко);

// перен. Суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона.

Народолюбство закликало у свій стан багато всякого люду (Панас Мирний);

Повинні [робітники] триматися спільно, одностайно, бо у всіх у них один ворог – стан багачів, капіталістів (Леся Українка).

3. заст. У дореволюційній Росії – адміністративно-поліцейський підрозділ повіту.

Дав знати [посесор] в стан. Становий набіг на заводи з москалями, з доктором та з попом (І. Нечуй-Левицький);

Природа не дуже багато натовкла розуму в голову пристава четвертого стану (М. Стельмах);

// Поліцейське управління в такому підрозділі.

– Що ти мені тут бунт заводиш? Я тебе в холодну закину! Я тебе в стан одішлю! (Б. Грінченко);

Перепало за погану службу і управителю, і прикажчикам .. Аркадій Валеріанович сам верхи подався в повіт до поліцейського стану (М. Стельмах).

4. с. г. Те саме, що стано́к¹ 3.

Ірже, наче жеребець на стані (Номис).

(1) Польови́й стан – спеціально обладнаний житлово-виробничий центр на земельних масивах колгоспів, який є місцем проживання і відпочинку бригад у період польових робіт, місцем збереження машин, пального і т. ін.

Польовий стан кожної тракторної бригади – це зелене містечко, забезпечене протягом цілої доби електричною енергією, водою (з наук. літ.);

У польовому стані .. Зійшлися на вечерю Засмаглі косарі (М. Нагнибіда).

СТАН³, у, ч.

1. Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами.

Мозок Семенів почав убирати в себе усі найдрібніші подробиці .. дійсності, і з тих подробиць складалась невесела картина його стану, малювалась безрадісна пришлість... (М. Коцюбинський);

Економічний стан українського селянства в Галичині цілком не змінився після 1848 року (П. Козланюк);

Хвора готувалася до огляду, кількома вправними питаннями він вивідував про майновий стан пацієнтки (Ірина Вільде);

Мар'яна виручила з прикрого стану Олімпіада (С. Чорнобривець);

Флот інтервентів був у стані бойової готовності (Ю. Смолич);

// Сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін.

Нафтопродукти, забруднені пилом, піском і водою, втрачають якість, негативно впливають на стан мотора (з наук.-попул. літ.);

Цікавилась жінка не скаргами вихованців, а більше їхнім розумовим розвитком та санітарним станом (О. Гончар);

Дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані (Ю. Яновський);

Коні були у нього в доброму стані, збруя полагоджена (В. Петльований);

– В якому стані ваш матеріал про засідання? (А. Головко);

// Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище.

Іван побув між людьми стільки, як належить людині з певним громадським станом (С. Чорнобривець);

Соціальний стан.

2. Сукупність ознак, характерних для людини у фізичному або психічному відношенні в якийсь момент, період; самопочуття; настрій.

У нас вдома вічний лазарет .. Я нічого не можу робити, а тим часом мушу писати і такий стан дуже мучить мене (М. Коцюбинський);

Зося, як більшість дівчат, в стані душевної тривоги була переконана, що коли вона любить хлопця, то й він має неодмінно любити її (М. Стельмах);

[Любов:] А що з ним? [Милевський:] Та все нерви .. Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може (Леся Українка);

Директора .. привезли з степу на медпункт в тяжкому стані (О. Гончар);

Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Іван Ле і О. Левада);

Мав він ще одну рису, яку навіть трудно було йому приписати, дивлячись на його вайлувату, ліниву у всіх рухах постать: вміння надзвичайно швидко, майже блискавично переходити від млявого, сонного стану до .. зібраного (Григорій Тютюнник).

3. фіз. Сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла.

Склоподібний стан селену не стабільний, інакше кажучи, при високих температурах він кристалізується (з наук.-попул. літ.);

// Характер розташування, взаємодія і рух часток речовини.

Тіла можуть переходити при нагріванні з твердого стану в рідкий, а з рідкого в газоподібний і т. д (з навч. літ.);

З ґрунту рослини можуть використовувати вуглекислоту в різних формах: в газоподібному стані, в стані розчину, а також у формі карбонатів (з наук. літ.);

В космічних просторах переважна частина речовини перебуває в стані плазми (з наук.-попул. літ.).

4. Сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка суспільного життя.

Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню .. Далі зв'язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (А. Головко).

5. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, який встановлює влада.

– То що ж ви пропонуєте? – запитав глузливо Кисіль. – Оголосити в моєму районі мобілізацію й воєнний стан? (І. Муратов).

6. лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта й об'єкта.

Ознакою форми активного стану є відсутність спеціальних показників пасивності (з наук. літ.);

Пасивний стан.

7. Соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час класового розподілу феодального суспільства.

Першим станом у Франції було духовенство, другим – дворянство .. Усі, хто не входив до складу перших двох привілейованих станів, належали до третього стану. Величезну більшість третього стану становили селяни (з навч. літ.);

Тоді [у першій половині XIX ст.] на нашій Україні тільки одні дворяни, тобто одна католицька шляхта, мала право просвіти в школах .. Середній і нижчий стан не мав права вчитись далі скарбової міри (І. Нечуй-Левицький);

[Хуса:] Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Леся Українка);

Челядники .. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (З. Тулуб);

// Група людей, об'єднаних за родом занять, способом життя і т. ін.

Те, що вона була з “духовних” – прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (М. Коцюбинський);

Любили його [П. І. Багратіона] в армії за мужність, справедливість, за те, що турбувався за кожним, незважаючи на чини і стан (П. Кочура).

А́кти циві́льного (громадя́нського) ста́ну див. акт;

(1) [Бу́ти] [не] в ста́ні зробити що – [не] бути спроможним зробити що-небудь.

Нічого не був [Юрчик] більше в стані виговорити (Г. Хоткевич);

Катюша журиться, що вже не в стані багато грати, та все-таки грає щодня (Леся Українка);

Вихо́дити / ви́йти з важко́го (при́крого, скрутно́го і т. ін.) стано́вища (ста́ну) <�Вихо́дити / ви́йти зі скру́ти> див. вихо́дити;

(2) Воє́нний стан – правовий режим в країні або в окремих її частинах, який встановлює вищий орган влади за певних обставин.

Воєнний стан запроваджується як в окремій місцевості, так і на всій території України у випадках оголошення стану війни або загрози воєнного нападу (агресії) (з наук. літ.);

(3) Купе́цький стан – суспільний прошарок купецтва (у 2 знач.).

Одважні борці.., що винуватили мене в несталості та запобіганні, походжають собі дуже безпечно по рідній землі, як добре оплачені слуги уряду або як шановні достойники купецького стану (Леся Українка);

(4) Нав'я́зливий стан, мед. – мимовільні думки, спогади, сумніви, фобії, тощо, супроводжувані усвідомленням їх хворобливості та тяжким відчуттям нездоланності, непереборності.

Пілота гнітив невроз нав'язливого стану (з наук.-попул. літ.);

(5) Низьки́й стан – стан, нижчий від звичайного, нормального.

Спідниця обхопила круглий і низький стан, урізуючись у боки червоною крайкою (Панас Мирний);

(6) Спокі́йний стан – стан повної нерухомості.

Дим піднімається вгору через те, що повітря знаходиться в спокійному стані; отже, на найближчий час не передбачається зміни погоди (з навч. літ.);

(7) Стан здоро́в'я – ті чи інші особливості функціонування організму; фізичне самопочуття людини.

Зажурена недомаганням дочки, мати часто питалася лікаря, що він думає про стан її здоров'я (Н. Кобринська);

Хоч до старості чоловікові ще далеко, довелося йти у відставку за станом здоров'я (О. Гончар);

(8) Стан обло́ги – надзвичайні заходи, які запроваджує державна влада в якій-небудь місцевості при безпосередній загрозі захоплення її ворогом.

Вже ж третій місяць линяло тут на сонці, на дощах оголошення про стан облоги на всьому Покутті (П. Козланюк);

* Образно. Андрій перебував у стані облоги. Йому давали нишком безліч доручень, йому звіряли свої болі й таємниці, його посвячували в родинні справи, його просили передати те й оте, сказати те й оте, зайти туди й туди (І. Багряний);

(9) Тре́тій стан – у Франції до революції 1789 р. – основна маса непривілейованого податного міського й сільського населення (селянство, ремісники, буржуазія), на відміну від перших двох привілейованих станів – духівництва та дворянства.

△ (10) Агрега́тний стан – один із фізичних станів речовини (твердий, рідкий, газоподібний, плазмовий, нетронний).

Агрегатний стан звичайних тіл залежить від ступеня інтенсивності теплового руху їх молекул (з наук.-попул. літ.);

Катего́рія ста́ну див. катего́рія;

(11) Мезомо́рфний стан, фіз. – стан речовини між рідиною і твердим тілом;

(12) Осу́дний стан, юр. – стан, у якому особа, що вчинила злочин, здатна усвідомлювати свої дії і нести за них відповідальність;

(13) Па́морочний стан, мед. – втрата свідомості від хвороби, переляку і т. ін.

Він [переляк] може супроводитись потьмаренням свідомості, а іноді паморочним станом (з наук. літ.);

(14) Паси́вний стан – те саме, що паси́в 3.

Пасивний стан дієслів;

(15) Сере́дній стан – граматична категорія, до якої належать дієслова, що означають дію безвідносно до об'єкта.

Дієслова, що за своїм змістом не пов'язуються з будь-яким об'єктом, становлять групу середнього стану (з навч. літ.);

(16) Сфероїда́льний стан – стан рідини, яка на поверхні розжареного тіла набуває форми сфероїда і не закипає, а порівняно повільно випаровується.

Під час вулканічних вивержень на дні моря розпечена лава безпосередньо стикається з морською водою, внаслідок чого остання переходить у сфероїдальний стан (з навч. літ.);

(17) Урге́нтний стан – стан хворого (потерпілого), який загрожує життю і вимагає проведення невідкладних лікувальних заходів.

◇ Стан (си́ла) рече́й див. річ¹;

(18) Стан справ – те саме, що Стан (си́ла) рече́й (див. річ¹).

Використання звичних словесних штампів у сучасних динамічних умовах може не зовсім адекватно відображати існуючий стан справ (з публіц. літ.);

(19) У пова́жному ста́ні, заст. – вагітна.

Пані моя нездужає: вона у поважному стані (Сл. Б. Грінченка).

СТАН, а, ч.

1. мет. Машина або система машин для обробки металу під тиском.

В післявоєнні роки на наших підприємствах побудовано нові високопродуктивні стани (з наук.-попул. літ.);

Палатимуть тут домни й мартени, густимуть рольганги й прокатні стани гарячого й холодного прокату (Остап Вишня);

Плющильний стан;

Сортопрокатний стан;

Трубопрокатний стан.

2. спец. Комплект колісних пар паровоза, вагона і т. ін.; скат.

Колісний стан.

3. с. г. Пристрій в молотарці, комбайні.

Решітний стан [молотарки], підвішений на дерев'яних пружинах, приводиться в рух колінчастим валом (з навч. літ.);

Через отвір, який регулюється заслінкою, зерно з засипного ковша рівномірно надходить на верхнє решето верхнього решітного стана (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Листови́й (листопрока́тний) стан – система машин або машина (прокатний стан), де виробляють (прокатують) листи.

В післявоєнні роки на наших підприємствах побудовано потужні блюмінги, слябінги, листопрокатні, сортові і трубні стани (з наук.-попул. літ.);

Проект листового стана конструктори розробили на рік раніше, ніж передбачалося (з публіц. літ.);

(2) Но́тний стан, муз. – рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот.

Коротка зупинка в співі, коли вона не є звичайною паузою, позначається комою, що ставиться на нотному стані на місці зупинки (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стан — Не був в стані: тут в значенні — не був в силі [XIX] Адже ж коли селянин не був в стані за панщизняною роботою і відбуванням усяких повинностей обробити свого поля і взимі терпів голод або на переднівку не мав чим засіяти поля, пан обов'язаний був годувати і запомагати його [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. стан — стан – становище – положення У мовній практиці не завжди розрізняють ці терміни. Замість “міжнародного становища” можемо почути “міжнародне положення”, замість “матеріальний стан” – “матеріальне положення”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. стан — стан 1 іменник чоловічого роду торс стан 2 іменник чоловічого роду табір стан 3 іменник чоловічого роду обставини, становище; ситуація; сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище, людину; самопочуття; настрій; режим, розпорядок державного... Орфографічний словник української мови
  4. стан — 1. Соціальна група, яка згідно своїх прав, обов’язків і привілеїв (закріплені звичаєм або законом і передаються у спадок), займає певне становище в ієрархічній структурі суспільства. 2. Словник із соціальної роботи
  5. стан — СТАН – СТАНОВИЩЕ – ПОЛОЖЕННЯ Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому... Літературне слововживання
  6. стан — 1. торс, тулуб; (тонкий) талія, перехват, пояс; 2. табір, стоянка, кіш; (ворожий) сторона, угруповання, середовище; с. г. стійло; 3. (економічний) становище, ситуація; (правовий) юр. статус; (суспільний) <�соціяльна> верства, з. стать, кондиція; (облоги) режим. Словник синонімів Караванського
  7. стан — див. оселя Словник синонімів Вусика
  8. стан — стан: ◊ за́мах ста́ну → замах Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. стан — Де стан, там і врода. Рівний та гнучкий стан, це краса. Стін дівочий, до танцю охочий. Дівчата природно більш охочі до танцю, як хлопці. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. стан — I -у, ч. 1》 Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. Високий станом — високий на зріст. Рівний станом — стрункий, не сутулий. Тонкий станом — не товстий, з тонкою талією. 2》 заст. Те саме, що станик 1). II -у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. стан — Дієслівна категорія, суть якої полягає в морфологічно-синтаксичному відображенні відношення між суб'єктом, об'єктом і дією; в укр. мові — активний і пасивний с. Універсальний словник-енциклопедія
  12. стан — СТАН — категорія, якою фіксується єдність якісної визначеності й плинності конкретних форм і різновидів буття: зміна С. є одночасно й зміною властивостей речей та відношень між ними. В філософію категорію... Філософський енциклопедичний словник
  13. стан — ТА́ЛІЯ (найвужча частина тулуба), ПЕРЕХВА́Т, СТАН, ПО́ЯС. На ній легка квітчаста сукня, тоненьку талію стягує поясочок (М. Ю. Тарновський); Синю сорочку у перехваті підперезано матірчатим поясом з китицями (А. Словник синонімів української мови
  14. стан — Стан, -ну; ста́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. стан — СТАН¹, у, ч. 1. Тулуб, корпус людини; торс. Бо, сліпі, не знають, Бо не бачать, що є брови Чорні, карі очі, І високий стан козачий, І гнучкий дівочий (Шевч., І, 1951, 156); Ломицькому чомусь уявилось.. Словник української мови в 11 томах