1. Словник синонімів української мови

стан

ТА́ЛІЯ (найвужча частина тулуба), ПЕРЕХВА́Т, СТАН, ПО́ЯС. На ній легка квітчаста сукня, тоненьку талію стягує поясочок (М. Ю. Тарновський); Синю сорочку у перехваті підперезано матірчатим поясом з китицями (А. Шиян); Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (І. Нечуй-Левицький); Іван ходив усе зібганий у поясі (В. Стефаник).

ТУ́ЛУБ (тіло людини або тварини без голови й кінцівок), КО́РПУС, ТОРС, ТІ́ЛО, СТАН (людини). Чорний приношений кожух охляп звисав на його кремезному й дужому тулубі (Г. Косинка); Костецький засміявся несподівано дзвінко, одхиляючись усім корпусом назад (Л. Первомайський); Орлюк стояв.. з забинтованим голим торсом (О. Довженко); Швачка встала, випростала свій зігнутий стан (Леся Українка).

СТІ́ЙЛО (відгороджене місце для однієї тварини в стайні або корівнику), СТАНО́К, СТАН заст. Ідуть поважні, вим'ясті корови, У теплих стійлах будуть їх доїть (А. Малишко); Литовченко зупинився біля станка, що в ньому стояв жеребець (С. Чорнобривець).

ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І. Нечуй-Левицький); Нове польське військо стало станом коло Збаража (І. Нечуй-Левицький); Він тут зупинявсь на короткий бівак, Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М. Бажан); Козаки вже не вміщалися в Січі і цілими куренями ставали обозом за палісадом (П. Панч); Хоч позволив хан на пісках Новим кошем стати, Та заказав запорожцям Церкву будувати (Т. Шевченко).

ВЕРСТВА́ (частина суспільного класу, соціальна група), ПРО́ШАРОК, ШАР рідше; СТАН заст. (із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками); КО́ЛА мн. (певна група населення чи суспільні угруповання). В них (у творах Нечуя-Левицького) ми бачимо.. життя й побут різних верств та прошарків суспільства — селянства, заробітчан-бурлак, жебраків, поміщицтва,.. інтелігенції, міщанства, чиновництва (з посібника); — Ми.. боронимо інтереси того шару (селян), який.. всі кривдять (І. Франко); Челядники.. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (З. Тулуб); Мічурін ..став, нарешті, відомий широким народним колам (О. Довженко).

I. СТАНО́ВИЩЕ (сукупність умов, у яких хто-, що-небудь перебуває), СТАН, СИТУА́ЦІЯ, ОБСТА́ВИНИ, ОБСТАНО́ВКА. Сиваш заливає водою. Становище вкрай загрозливе (О. Гончар); Мозок Семенів почав убирати в себе усі найдрібніші подробиці.. дійсності, і з тих подробиць складалась невесела картина його стану, малювалась безрадісна пришлість (М. Коцюбинський); Загальна ситуація складалась так: кінну атаку.. було відбито, два танки та три панцерники вибито (М. Трублаїні). — Пор. I. обста́вини.

СТАНО́ВИЩЕ (умови існування кого-, чого-небудь), СТАН, СТАТЬ заст., РОЛЬ заст. Напівлегальне становище; Се дуже відбивається і на матеріальному і на моральному стані всієї родини (Леся Українка); Затурбувалась тітка Мокрина — звісно, в крепацькій статі усе страха (Марко Вовчок); Палладій має показну роль у монастирі, бо з учених... (І. Нечуй-Левицький).

ТА́БІР (місце тимчасового розташування людей; люди, що там перебувають), СТАН, СТАНО́ВИЩЕ, КУРІ́НЬ, КІШ. Табір ще спить. Тільки не спить чогось чумацький отаман... Не спить, по табору ходить... (М. Коцюбинський); Потім табір вкладатиметься спати, хлопці, помивши ноги перед сном, розбіжаться по своїх шатрах (О. Гончар); В ярку огні.., а круг бандитів стан (В. Сосюра); Клопочеться (Улас) за провіантом на всю зиму, щоб доставили йому не на старе становище біля села, а на літнє (Панас Мирний); На коші третьої бригади він застав бригадира тракторної і Олексу (С. Добровольський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стан — Не був в стані: тут в значенні — не був в силі [XIX] Адже ж коли селянин не був в стані за панщизняною роботою і відбуванням усяких повинностей обробити свого поля і взимі терпів голод або на переднівку не мав чим засіяти поля, пан обов'язаний був годувати і запомагати його [XIX] Словник з творів Івана Франка
  2. стан — стан – становище – положення У мовній практиці не завжди розрізняють ці терміни. Замість “міжнародного становища” можемо почути “міжнародне положення”, замість “матеріальний стан” – “матеріальне положення”. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. стан — стан 1 іменник чоловічого роду торс стан 2 іменник чоловічого роду табір стан 3 іменник чоловічого роду обставини, становище; ситуація; сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище, людину; самопочуття; настрій; режим, розпорядок державного... Орфографічний словник української мови
  4. стан — 1. Соціальна група, яка згідно своїх прав, обов’язків і привілеїв (закріплені звичаєм або законом і передаються у спадок), займає певне становище в ієрархічній структурі суспільства. 2. Словник із соціальної роботи
  5. стан — СТАН – СТАНОВИЩЕ – ПОЛОЖЕННЯ Стан, -у. З багатьох значень цього слова тут узято тільки потрібні для зіставлення. 1. Те саме, що становище, а також фізичне самопочуття або настрій тощо (відмінність полягає в тому... Літературне слововживання
  6. стан — 1. торс, тулуб; (тонкий) талія, перехват, пояс; 2. табір, стоянка, кіш; (ворожий) сторона, угруповання, середовище; с. г. стійло; 3. (економічний) становище, ситуація; (правовий) юр. статус; (суспільний) <�соціяльна> верства, з. стать, кондиція; (облоги) режим. Словник синонімів Караванського
  7. стан — див. оселя Словник синонімів Вусика
  8. стан — СТАН¹, у, ч. 1. Тулуб, корпус людини; торс. Бо, сліпі, не знають, Бо не бачать, що є брови Чорні, карі очі, І високий стан козачий, І гнучкий дівочий (Т. Шевченко); Ломицькому чомусь уявилось.., що в одчинені високі двері от-от вступить незабаром Маруся . Словник української мови у 20 томах
  9. стан — стан: ◊ за́мах ста́ну → замах Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. стан — Де стан, там і врода. Рівний та гнучкий стан, це краса. Стін дівочий, до танцю охочий. Дівчата природно більш охочі до танцю, як хлопці. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. стан — I -у, ч. 1》 Тулуб, корпус людини; торс. || Те саме, що талія I. || перен. Про стовбур дерева. Високий станом — високий на зріст. Рівний станом — стрункий, не сутулий. Тонкий станом — не товстий, з тонкою талією. 2》 заст. Те саме, що станик 1). II -у... Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. стан — Дієслівна категорія, суть якої полягає в морфологічно-синтаксичному відображенні відношення між суб'єктом, об'єктом і дією; в укр. мові — активний і пасивний с. Універсальний словник-енциклопедія
  13. стан — СТАН — категорія, якою фіксується єдність якісної визначеності й плинності конкретних форм і різновидів буття: зміна С. є одночасно й зміною властивостей речей та відношень між ними. В філософію категорію... Філософський енциклопедичний словник
  14. стан — Стан, -ну; ста́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. стан — СТАН¹, у, ч. 1. Тулуб, корпус людини; торс. Бо, сліпі, не знають, Бо не бачать, що є брови Чорні, карі очі, І високий стан козачий, І гнучкий дівочий (Шевч., І, 1951, 156); Ломицькому чомусь уявилось.. Словник української мови в 11 томах