стандарт

ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. (загальновідома, неоригінальна думка або вираз). Ми в однаковій мірі повинні боротися як проти шаблону і трафарету, так і проти засмічення нашої мови (з газети); Загальником стало у нас абсолютно вірне твердження, що письменник повинен знати життя (М. Рильський); Зненавида до штампу, жага пошуку, всечасне невдоволення собою — це в ньому є (О. Гончар); Така вже у нього була постійна манера розмовляти, завжди когось трошечки пародіювати: лексичний стандарт стиляг, погані.. романи (В. Козаченко); — Поетеса, яка лише спекулює на поетичних стереотипах, експлуатує романтичні почуття людей? Ні, ти не поетеса! (О. Бердник); Вже відразу заявив себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини (І. Франко); Банальність — певна сила. Умовності сестра, вона дає їй тон. Умовність же давно усім заволоділа і все звела на штампи і шаблон (М. Чернявський); Те, що емоціональність є необхідною передумовою художньої творчості, в наш час сприймається як аксіома чи навіть трюїзм (з журналу). — Пор. 1. зразо́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандарт — станда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стандарт — (мови) норма; (мислення) п. стереотип; П. трафарет, шабл|ь|он, штамп. Словник синонімів Караванського
  3. стандарт — [стандарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. стандарт — Зразок, взірець, мирило, приклад, усталень, див. штандарт Словник чужослів Павло Штепа
  5. стандарт — (англ. standard — норма, зразок, мірило) — 1. Тридцятидвотактові пісні, що поділяються на восьмитактові періоди (ААВА). Пісні С. ввійшли у практику джазового виконавства і використовуються як теми для імпровізацій. Словник-довідник музичних термінів
  6. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. стандарт — (англ. standart) 1. зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. 2. нормативнотехнічний документ, який встановлює одиниці величини, терміни та їхні визначення, вимоги до продукції та виробничих процесів. Економічний словник
  8. стандарт — -у, ч. 1》 Норма, зразок, мірило. 2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. || Загальноприйнятий взірець у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стандарт — станда́рт (англ. standard) 1. Норма, зразок, мірило. 2. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. стандарт — Засада, правило, взірець, найчастіше технічний або техніко-правовий документ, який є результатом стандартизації; встановлює постійні основи діяльності або характерні риси виробів, процесів та послуг для загального і постійного користування; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  11. стандарт — Станда́рт, -ту; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  13. стандарт — рос. стандарт 1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. Eкономічна енциклопедія