стандарт

ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. (загальновідома, неоригінальна думка або вираз). Ми в однаковій мірі повинні боротися як проти шаблону і трафарету, так і проти засмічення нашої мови (з газети); Загальником стало у нас абсолютно вірне твердження, що письменник повинен знати життя (М. Рильський); Зненавида до штампу, жага пошуку, всечасне невдоволення собою — це в ньому є (О. Гончар); Така вже у нього була постійна манера розмовляти, завжди когось трошечки пародіювати: лексичний стандарт стиляг, погані.. романи (В. Козаченко); — Поетеса, яка лише спекулює на поетичних стереотипах, експлуатує романтичні почуття людей? Ні, ти не поетеса! (О. Бердник); Вже відразу заявив себе поступовцем, ворогом закоснілої рутини (І. Франко); Банальність — певна сила. Умовності сестра, вона дає їй тон. Умовність же давно усім заволоділа і все звела на штампи і шаблон (М. Чернявський); Те, що емоціональність є необхідною передумовою художньої творчості, в наш час сприймається як аксіома чи навіть трюїзм (з журналу). — Пор. 1. зразо́к.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

стандарт — станда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
стандарт — (мови) норма; (мислення) п. стереотип; П. трафарет, шабл|ь|он, штамп. Словник синонімів Караванського
стандарт — [стандарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
стандарт — Зразок, взірець, мирило, приклад, усталень, див. штандарт Словник чужослів Павло Штепа
стандарт — (англ. standard — норма, зразок, мірило) — 1. Тридцятидвотактові пісні, що поділяються на восьмитактові періоди (ААВА). Пісні С. ввійшли у практику джазового виконавства і використовуються як теми для імпровізацій. Словник-довідник музичних термінів
стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
стандарт — (англ. standart) 1. зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. 2. нормативнотехнічний документ, який встановлює одиниці величини, терміни та їхні визначення, вимоги до продукції та виробничих процесів. Економічний словник
стандарт — -у, ч. 1》 Норма, зразок, мірило. 2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. || Загальноприйнятий взірець у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
стандарт — станда́рт (англ. standard) 1. Норма, зразок, мірило. 2. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
стандарт — Засада, правило, взірець, найчастіше технічний або техніко-правовий документ, який є результатом стандартизації; встановлює постійні основи діяльності або характерні риси виробів, процесів та послуг для загального і постійного користування; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
стандарт — Станда́рт, -ту; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови в 11 томах
стандарт — рос. стандарт 1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. Eкономічна енциклопедія