стандарт

станда́рт

-у, ч.

1》 Норма, зразок, мірило.

2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін.

|| Загальноприйнятий взірець у мові.

|| Єдина типова форма організації, проведення, здійснення чого-небудь.

Галузевий стандарт — стандарт на продукцію, послугу, що його розробляють у разі відсутності державних стандартів чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Державний стандарт (держстандарт) — стандарт, прийнятий державним комітетом стандартизації.

Міждержавний стандарт — стандарт, прийнятий країнами, що приєдналися до угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації і застосовуваний ними безпосередньо.

Міжнародний стандарт — стандарт, прийнятий міжнародною організацією із стандартизації.

Національний стандарт — стандарт, прийнятий національним органом із стандартизації однієї держави.

Світовий стандарт розм. — вищий рівень, найкраща якість чого-небудь.

3》 перен. Щось позбавлене індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності; шаблон, трафарет.

Подвійний стандарт — безпринципний критерій оцінки чого-небудь (те саме або подібне оцінюється по-різному, залежно від чиїх-небудь інтересів, намірів).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандарт — станда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стандарт — (мови) норма; (мислення) п. стереотип; П. трафарет, шабл|ь|он, штамп. Словник синонімів Караванського
  3. стандарт — [стандарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. стандарт — Зразок, взірець, мирило, приклад, усталень, див. штандарт Словник чужослів Павло Штепа
  5. стандарт — (англ. standard — норма, зразок, мірило) — 1. Тридцятидвотактові пісні, що поділяються на восьмитактові періоди (ААВА). Пісні С. ввійшли у практику джазового виконавства і використовуються як теми для імпровізацій. Словник-довідник музичних термінів
  6. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. стандарт — (англ. standart) 1. зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. 2. нормативнотехнічний документ, який встановлює одиниці величини, терміни та їхні визначення, вимоги до продукції та виробничих процесів. Економічний словник
  8. стандарт — станда́рт (англ. standard) 1. Норма, зразок, мірило. 2. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. стандарт — Засада, правило, взірець, найчастіше технічний або техніко-правовий документ, який є результатом стандартизації; встановлює постійні основи діяльності або характерні риси виробів, процесів та послуг для загального і постійного користування; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  10. стандарт — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  11. стандарт — Станда́рт, -ту; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  13. стандарт — рос. стандарт 1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. Eкономічна енциклопедія