стандарт

станда́рт

(англ. standard)

1. Норма, зразок, мірило.

2. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандарт — станда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. стандарт — (мови) норма; (мислення) п. стереотип; П. трафарет, шабл|ь|он, штамп. Словник синонімів Караванського
  3. стандарт — [стандарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. стандарт — Зразок, взірець, мирило, приклад, усталень, див. штандарт Словник чужослів Павло Штепа
  5. стандарт — (англ. standard — норма, зразок, мірило) — 1. Тридцятидвотактові пісні, що поділяються на восьмитактові періоди (ААВА). Пісні С. ввійшли у практику джазового виконавства і використовуються як теми для імпровізацій. Словник-довідник музичних термінів
  6. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. стандарт — (англ. standart) 1. зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. 2. нормативнотехнічний документ, який встановлює одиниці величини, терміни та їхні визначення, вимоги до продукції та виробничих процесів. Економічний словник
  8. стандарт — -у, ч. 1》 Норма, зразок, мірило. 2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. || Загальноприйнятий взірець у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. стандарт — Засада, правило, взірець, найчастіше технічний або техніко-правовий документ, який є результатом стандартизації; встановлює постійні основи діяльності або характерні риси виробів, процесів та послуг для загального і постійного користування; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
  10. стандарт — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови
  11. стандарт — Станда́рт, -ту; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови в 11 томах
  13. стандарт — рос. стандарт 1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. Eкономічна енциклопедія