стандарт
СТАНДА́РТ, у, ч.
1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін.
При складанні стандарту, визначенні рівня якості виробу до уваги беруться показники, які діляться на кілька груп (з наук.-попул. літ.);
Державні стандарти дозволяють коливання кожного виду прокату по товщині в суворо встановлених межах від сотої до тисячної частки міліметра (з публіц. літ.);
Перед приморозками помідори треба зібрати .. та розсортувати за стандартом і стиглістю (з публіц. літ.);
Світовий стандарт;
// Загальноприйнятий взірець у мові.
Мовна норма являє собою культурний стандарт, зразок загальнонародної мови в її літературній формі (з наук. літ.);
// Єдина типова форма організації, проведення, здійснення чого-небудь.
Інкорпорація міжнародних стандартів економічної поведінки в національну господарську систему полегшує її інтеграцію в світове господарство (з публіц. літ.).
2. перен. Щось позбавлене індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності; шаблон, трафарет.
Разом з чубами мовби летять у небуття якісь знаки їхніх індивідуальностей, те, що робило їх [студентів] не схожими між собою .. Замість різноманітних чубів тепер одні голі, зведені старшиною до стандарту лоби (О. Гончар);
– Ви наочно показали – вмієте працювати. Працювати не по стандарту, а творчо, з вогником (Ю. Збанацький);
Духовна багатогранність сучасної людини виявляється у тому, що вона різко відкидає єдину норму, стандарт, обмеженість у смаку (із журн.).
△ (1) Золоти́й станда́рт – форма організації грошового обігу капіталістичних країн, при якій існував розмін банкнотів на золото у вигляді монет чи зливків або лише на іноземну валюту.
Значення в інших словниках
- стандарт — станда́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- стандарт — (мови) норма; (мислення) п. стереотип; П. трафарет, шабл|ь|он, штамп. Словник синонімів Караванського
- стандарт — [стандарт] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- стандарт — Зразок, взірець, мирило, приклад, усталень, див. штандарт Словник чужослів Павло Штепа
- стандарт — (англ. standard — норма, зразок, мірило) — 1. Тридцятидвотактові пісні, що поділяються на восьмитактові періоди (ААВА). Пісні С. ввійшли у практику джазового виконавства і використовуються як теми для імпровізацій. Словник-довідник музичних термінів
- стандарт — (англ. standart) 1. зразок, еталон, модель, які приймаються за вихідні для порівняння з ними інших подібних об’єктів. 2. нормативнотехнічний документ, який встановлює одиниці величини, терміни та їхні визначення, вимоги до продукції та виробничих процесів. Економічний словник
- стандарт — -у, ч. 1》 Норма, зразок, мірило. 2》 Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. || Загальноприйнятий взірець у мові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- стандарт — станда́рт (англ. standard) 1. Норма, зразок, мірило. 2. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам за якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, вагою, розміром, об’ємом тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- стандарт — Засада, правило, взірець, найчастіше технічний або техніко-правовий документ, який є результатом стандартизації; встановлює постійні основи діяльності або характерні риси виробів, процесів та послуг для загального і постійного користування; розрізняють... Універсальний словник-енциклопедія
- стандарт — ШАБЛОН (загальноприйнятий або визнаний зразок, позбавлений індивідуальності, сліпо наслідуваний), ЗАГА́ЛЬНИК, ШТАМП, СТАНДА́РТ, ТРАФАРЕ́Т, СТЕРЕОТИ́П, РУТИ́НА (слідування шаблону); БАНА́ЛЬНІСТЬ, ТРЮЇЗМ книжн. Словник синонімів української мови
- стандарт — Станда́рт, -ту; -да́рти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- стандарт — СТАНДА́РТ, у, ч. 1. Прийнятий тип виробів, що відповідає певним вимогам своєю якістю, хімічним складом, фізичними властивостями, розміром, вагою і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- стандарт — рос. стандарт 1. Затверджений відповідними державними органами зразок, еталон предмета, який береться за основу для зіставлення з іншими аналогічними зразками. Eкономічна енциклопедія