1. Словник української мови у 20 томах

стандартний

СТАНДА́РТНИЙ, а, е.

1. Який відповідає стандарту (у 1 знач.).

Налагоджено виробництво стандартних деталей для будівництва (з публіц. літ.);

Чудові .. українські столові, десертні і шампанські вина, виготовлені з кращих стандартних для степу сортів винограду (з наук.-попул. літ.);

Стандартні саджанці;

Стандартні плоди;

// Вигот. за поширеним зразком.

Сім'я Варченків жила у стандартній квартирі, яка складалася з великої кімнати і кухні (В. Собко);

На дві автомашини і величезні сани була звалена ціла гора майна, стандартний будиночок, кілька наметів (А. Хорунжий);

Пасажир .. був у стандартному піджаці й у кепці (П. Панч);

Хлопці розмістилися в гуртожитку. Стандартних ліжок вистачило лише на кілька десятків чоловік (Д. Ткач);

Їжа була несмачна, по-ресторанному стандартна (Л. Дмитерко);

Знайшла [Городовенко] стандартний конверт з маркою, прочитала ще раз листа і, вдоволена, заклеїла конверт (О. Десняк).

2. перен. Позбавлений індивідуальних особливостей, своєрідності, оригінальності; шаблонний, трафаретний.

Письменник [М. Горький] – повна протилежність швидким та бойовим промовцям, він просто розмовляє з людьми. Звичних, стандартних висловів .. немає, патетики – теж ніякої (Т. Масенко);

В кімнатах – міщанський стандартний уют [затишок] (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандартний — станда́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стандартний — (дім) однотипний, стереотипний, (проєкт) типовий, уніфікований, стандартизований; (вираз) трафаретний, штампований, шабл|ь|онний, шабльоновий. Словник синонімів Караванського
  3. стандартний — [стандартнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. стандартний — Усталений, зразковий, одноманітний Словник чужослів Павло Штепа
  5. стандартний — -а, -е. 1》 Який відповідає стандарту (у 1 знач.). Стандартні саджанці. Стандартні плоди. || Вигот. за поширеним зразком. Стандартна мова лінгв. — мова, що прагне до стабільної нормативності певних її сфер, частин, компонентів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. стандартний — станда́ртний 1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. Переносно – шаблонний, трафаретний, позбавлений оригінальності. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. стандартний — ШАБЛО́ННИЙ (позбавлений індивідуальності, оригінальності), ШАБЛОНОВИЙ, ШТАМПО́ВАНИЙ, СТАНДА́РТНИЙ, ТРАФАРЕ́ТНИЙ, СТЕРЕОТИ́ПНИЙ, РУТИ́ННИЙ, КАЗЕ́ННИЙ (перев. про роботу, ставлення до неї). Словник синонімів української мови
  8. стандартний — СТАНДА́РТНИЙ, а, е. 1. Який відповідає стандарту (у 1 знач.). Налагоджено виробництво стандартних деталей для будівництва (Колг. Укр., 6, 1959, 1); Чудові.. Словник української мови в 11 томах
  9. стандартний — рос. стандартный 1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. Переносно — шаблонний, трафаретний, позбавлений оригінальності. Eкономічна енциклопедія