стандартний

рос. стандартный

1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. Переносно — шаблонний, трафаретний, позбавлений оригінальності.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стандартний — станда́ртний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. стандартний — (дім) однотипний, стереотипний, (проєкт) типовий, уніфікований, стандартизований; (вираз) трафаретний, штампований, шабл|ь|онний, шабльоновий. Словник синонімів Караванського
  3. стандартний — [стандартнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. стандартний — Усталений, зразковий, одноманітний Словник чужослів Павло Штепа
  5. стандартний — СТАНДА́РТНИЙ, а, е. 1. Який відповідає стандарту (у 1 знач.). Налагоджено виробництво стандартних деталей для будівництва (з публіц. літ.); Чудові .. Словник української мови у 20 томах
  6. стандартний — -а, -е. 1》 Який відповідає стандарту (у 1 знач.). Стандартні саджанці. Стандартні плоди. || Вигот. за поширеним зразком. Стандартна мова лінгв. — мова, що прагне до стабільної нормативності певних її сфер, частин, компонентів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. стандартний — станда́ртний 1. Той, що відповідає вимогам стандарту, типовий. 2. Переносно – шаблонний, трафаретний, позбавлений оригінальності. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. стандартний — ШАБЛО́ННИЙ (позбавлений індивідуальності, оригінальності), ШАБЛОНОВИЙ, ШТАМПО́ВАНИЙ, СТАНДА́РТНИЙ, ТРАФАРЕ́ТНИЙ, СТЕРЕОТИ́ПНИЙ, РУТИ́ННИЙ, КАЗЕ́ННИЙ (перев. про роботу, ставлення до неї). Словник синонімів української мови
  9. стандартний — СТАНДА́РТНИЙ, а, е. 1. Який відповідає стандарту (у 1 знач.). Налагоджено виробництво стандартних деталей для будівництва (Колг. Укр., 6, 1959, 1); Чудові.. Словник української мови в 11 томах