старожилка

СТАРОЖИ́ЛКА, и, ж.

Жін. до старожи́л.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старожилка — старожи́лка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. старожилка — -и. Жін. до старожил. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. старожилка — СТАРОЖИ́ЛКА, и, ж. Жін. до старожи́л. Словник української мови в 11 томах