старосвітський

СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін.

Наумиху звано старосвітською жінкою (М. Коцюбинський);

Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: “Єднай, батьку, Україну, а ми тебе виручимо” (П. Куліш);

Тітка Клавда в чорній оксамитовій сукні, поважна, старосвітська, стояла на порозі й вітала гостей (Ірина Вільде);

Він звик до добра в старосвітській родині, Він батька та матері пе́щений син (Л. Первомайський).

2. Який був поширений, прийнятний і т. ін. у старі часи; старовинний.

Максим не забував старосвітського звичаю: поїхав сам і вблагав Явдоху поїхати на оглядини (Панас Мирний);

Не стільки принаджувало його туди тихе, старосвітське життя, скільки вродлива донька власника (І. Франко);

До землянки привели жінку, яка зналася на старосвітській народній медицині (Л. Дмитерко);

// Зроблений за старою модою, який вийшов з моди; старовинний, старомодний, не сучасний.

Старосвітські меблі оббито новим репсом (І. Франко);

На бабі старосвітський очіпок і темна дерга (Ю. Яновський);

Цієї ночі сон випурхнув з її очей, коли старосвітський годинник закінчив вибивати дванадцяту (Я. Галан);

// рідко. Який не відповідає сучасним вимогам, який з плином часу втратив своє значення; застарілий.

В новішій .. белетристичній утопії Анатоля Франса ми бачимо певні ознаки перемоги новітнього принципу над старосвітським (Леся Українка);

На очах Зінаїди Павлівни мінялася й удосконалювалася техніка швидкісної передачі слів, думок і почуттів – від старосвітської “морзянки” до більдапаратів і телетайпів (Л. Дмитерко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старосвітський — старосві́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старосвітський — Старомодний, ста росвітній, СТАРОДАВНІЙ, патріярхальний. Словник синонімів Караванського
  3. старосвітський — -а, -е. 1》 Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. 2》 Який був поширений, прийнятний і т. ін. у старі часи; старовинний. || Зроблений за старою модою, який вийшов з моди; старовинний, старомодний, не сучасний. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. старосвітський — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт. Словник синонімів української мови
  5. старосвітський — Старосві́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. старосвітський — СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. Наумиху звано старосвітською жінкою (Коцюб., І, 1955, 102); Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: «Єднай... Словник української мови в 11 томах