старосвітський

СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.; АНТИКВА́РНИЙ (старовинний і цінний); АРХАЇ́ЧНИЙ. Просили (хлопчики) від імені вчителя і гуртка юних істориків дати які-небудь старовинні чабанські речі для.. музею (О. Гончар); Одні дивилися, чи підходить той випадок під стародавній звичай, другі — чи слугує на користь чоловікові (Панас Мирний); У двір прикотили дві високі старосвітські карети (І. Нечуй-Левицький); Мав методи, признаться, старожитні Тодось у садовому ремеслі (М. Рильський); Тут стояли велике дерев'яне ліжко і стара допотопна скриня (В. Кутняк); Антикварна ваза; Архаїчне слово. — Пор. 1. да́вній, застарі́лий, 1. старомо́дний.

СТАРОМО́ДНИЙ (який вийшов з моди, який відповідає старій моді), СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ. — А що ж мені накажеш — носити старомодні галстуки, з часів минулого століття? (О. Донченко); Автор проекту керувався дещо пасивним старомодним принципом (О. Довженко); (Любов:) От як? У вас же були теорії, не такі старосвітські (Леся Українка). — Пор. застарі́лий, 1. старови́нний.

СТАРОМО́ДНИЙ (який дотримується старих поглядів, звичаїв, правил і т. ін.), СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЗАВІ́ТНИЙ розм. — Пам'ятайте-бо таки, що в Каралаєвій в нутрі сидить дві баби: одна ліберально-модна, а друга старомодна консерваторка (І. Нечуй-Левицький); Тітка Клавда в чорній оксамитовій сукні, поважна, старосвітська, стояла на порозі й вітала гостей (Ірина Вільде).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старосвітський — старосві́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старосвітський — Старомодний, ста росвітній, СТАРОДАВНІЙ, патріярхальний. Словник синонімів Караванського
  3. старосвітський — СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. Наумиху звано старосвітською жінкою (М. Коцюбинський); Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: “Єднай, батьку... Словник української мови у 20 томах
  4. старосвітський — -а, -е. 1》 Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. 2》 Який був поширений, прийнятний і т. ін. у старі часи; старовинний. || Зроблений за старою модою, який вийшов з моди; старовинний, старомодний, не сучасний. || рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. старосвітський — Старосві́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. старосвітський — СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. Наумиху звано старосвітською жінкою (Коцюб., І, 1955, 102); Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: «Єднай... Словник української мови в 11 томах