старосвітський

старосві́тський

-а, -е.

1》 Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін.

2》 Який був поширений, прийнятний і т. ін. у старі часи; старовинний.

|| Зроблений за старою модою, який вийшов з моди; старовинний, старомодний, не сучасний.

|| рідко. Який не відповідає сучасним вимогам, який з плином часу втратив своє значення; застарілий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старосвітський — старосві́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. старосвітський — Старомодний, ста росвітній, СТАРОДАВНІЙ, патріярхальний. Словник синонімів Караванського
  3. старосвітський — СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. Наумиху звано старосвітською жінкою (М. Коцюбинський); Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: “Єднай, батьку... Словник української мови у 20 томах
  4. старосвітський — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт. Словник синонімів української мови
  5. старосвітський — Старосві́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. старосвітський — СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Який дотримується старих поглядів, звичок, правил і т. ін. Наумиху звано старосвітською жінкою (Коцюб., І, 1955, 102); Білозерець був старосвітський сотник, іще-то з тих, що перші озвались потиху до батька Богдана: «Єднай... Словник української мови в 11 томах