1. Словник української мови у 20 томах

старування

СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. старува́ти.

Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Іван Ле).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. старування — старува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. старування — -я, с., розм. Дія за знач. старувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. старування — СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. старува́ти. Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Ле, Міжгір’я, 1953, 99). Словник української мови в 11 томах