старування
старува́ння
-я, с., розм.
Дія за знач. старувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- старування — старува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- старування — СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. старува́ти. Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
- старування — СТАРУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. старува́ти. Не подобалося [Синявіну] й це старування молодого [Саїда] (Ле, Міжгір’я, 1953, 99). Словник української мови в 11 томах